Понеділок, 2024-02-26, 10:11:54Вітаємо Вас Гість | RSS
Ладижинська загальноосвітня школа №2
Меню сайту
Категорії розділу
Фізика [6]
Математика [23]
Історія [10]
Іноземна мова [14]
Початкова школа [62]
Російська мова [7]
Позакласна робота [40]
Географія [2]
Біологія [2]
Готуємось до виступів [20]
ОБЖ [6]
Фізичне виховання [13]
Українська мова та література [8]
Трудове навчання [2]
Проектна робота [1]
Світова література [2]
Проблеми, над якими працюють вчителі [1]
Хімія [2]
Міні-чат
200
Хто на сайті
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статьи » Готуємось до виступів

Погляди М.І. Пирогова на гармонійний розвиток особистості

Звертаючись до постаті М.І. Пирогова потрібно сказати про те, що передовими були його думки про всебічний розвиток особистості. За його переконанням, життя людини є безперервною творчістю. Але для нього необхідний повний і всебічний розвиток усіх його здібностей та добрих нахилів.

         Лише загальна гуманістична освіта забезпечить вияв і реалізацію задатків та обдарувань учня і його справжню підготовку на життя. Тому педагог так наполегливо відстоюввав загальну освіту і водночас заперечував ранню спеціалізацію молоді як однобічну, що "рано чи пізно вступить у розлад з життям”.

         Вчений вважав: школа повинна давати загальну освіту і разом з тим всебічно розвивати учнів, їхні розумові здібності.

         Формуванню нової людини , писав М.І.Пирогов, має значно сприяти естетичне виховання. Учнів потрібно прилучати до різних видів мистецтва, особливо ж музики, співу, живопису, але, як вважав педагог, не сценічного мистецтва, яке нібито розвиває "подвійність душі”.ігри дітей повинні організовуватися таким чином, щоб кожна з них перетворювалася в цікаве й корисне заняття. Треба, щоб гра розвивала в учнів уяву, смак і любов до прекрасного.

         Розглядаючи питання методики навчання, вчений також акцентував увагу вчителів на необхідність розвитку міжпредметних звязків у викладанні.

         М.І. Пирогов був одним з перших педагогів – мислителів, які вказували на нерозривність навчання і виховання, на необхідність їх поєднання у єдиному педагогічному процесі.

         Учений висував прогресивну ідею виховуючого навчання. Це його велика заслуга перед російською і українською педагогікою. Вважаючи негативним явищем те, що в офіційній школі навчання здійснюється у відриві від виховання, а школи є лише "навчальні заклади і ми самі вчителі аж ніяк не вихователі”, педагог доводив, що шкільне навчання повинно бути обов’язково виховуючим, інакше воно виявиться неповноцінним. Чому ж у наших школах відділяють моральну сторону від наукової? – запитував він.

         Вчений розглядав педагогічний процес у школі як єдиний навчально-виховний процес, в якому його наукова сторона невідємна від виховної. Вчений твердив: так само, як не можна виховувати не навчаючи, так і не можна навчати, водночас не виховуючи. Тому необхідно, щоб кожен учитель був разом з тим і вихователем. Так школа, яка повинна досягти і навчальних, і виховних результатів своєї діяльності, стане закладом навчально-виховним.

         Але тоді, в умовах поділу навчальної і виховної роботи в школах, коли за "моральністю” учнів стежили лише інспектори і наглядачі, вчителі і не уявляли собі, яким чином, викладаючи уням основи наук, можна водночас і виховувати їх. І попечитель учив їх цього. Вчитель зможе, доводив він, розв’язувати і освітні й виховні завдання, якщо добре знатиме свій предмет, його виховні можливості, досконало володітиме методами виховання та коли між педагогом та учнями існуватиме тісний моральний зв’язок і взаємне довір’я, коли вчитель буде авторитетом для учнів.

         При цьому педагог застерігав не допускати проявів формалізму, бюрократизму в навчанні та вихованні, бо "бюрократизм ніде стільки не заподіює шкоди, як у справі науки і виховання, де все повинно грунтуватися на покликанні, розумінні справи і на дружньому поєднанні для однієї мети моральних і розумових сил усіх вихователів та наставників”. Ця настанова М.І. Пирогова  і вся його педагогіна діяльність  є свідченням того, що він був рішучим противником бюрократизму і формалізму та прихильником колегіальності у навчально-виховній роботі.

         Згадана педагогічна ідея М.І Пирогова актуальна і для нашої школи та суспільства, й особливо тепер, в період їх перебудови та оновлення. Нині єдність навчання і виховання є основним принципом дидактики. Для  роботи сучасної школи притаманні органічний зв’язок навчання і виховання, що сприяє всебічному розвитку школяра.

         Передовими були погляди М.І.Пирогова щодо забезпечення тісного звязку освіти з життям, з практикою. Так у статті "Школа і життя” вчений писав, що в суспільстві існує прірва між шкільним вихованням і реальним життям, що виховання у школі відбувається само по собі, а життя – само по собі, що вже навіть звичним стало протиставляти школу і життя. Проте вони є одним нероздільним цілим, твердив М.І Пирогов. Школа, як один з проявів життя (вона виникла з нього) служить удосконаленню особи та громадскості і школа "без життя і поза життям - нісенітниця”.

         Вирішальну роль у здійсненні навчально-виховного процесу М.І.Пирогов відводив вчителю як викладачу і вихователю. В оновленні, перебудові школи вчений вважав головним не програми і статути, а творчу роботу педагогів.

         Учитель, на думку педагога, тільки тоді відповідає своєму призначенню, коли  він спроможний  розвязувати водночас навчальні і виховні завдання. Головним для педагога є професійна підготовка, знання предмета, методики його викладання та ставлення до своїх обовязків, до дітей, а також особисті якості наставника, бо виховують не тільки викладання, а й дії і вчинки вчителя, його власний приклад. Учитель повинен бути озброєний глибокими загальноосвітніми і спеціальними знаннями, мати високу моральність та педагогічну культуру. Наука і вчитель, який знає свою справу, говорив М.І.Пирогов, є найкращим вихователями.

         Переконання словом і особистим прикладом – головна умова ефективної діяльності  педагога. Успіх навчання і виховання залежить, насамперед, від взаємодії вчителя і учнів. М.І.Пирогов – попечитель постійно піклувався про створення атмосфери поваги і довіри між педагогами і вихованцями, бо в школі, учив попечитель, усе має бути заснованим на моральному довірї і повазі. М.І. Пирогов засуджував тоді процвітаючі в школі грубість, зневагу до учнів і багато робив для встановлення гуманних взаємин між вчителями та вихованцями.

        Уже тоді вчений виступав як переконаний противник авторитарної педагогіки. Він був прихильником гуманістичної, педагогічної педагогіки співробітництва вчителів і учнів, яка нині, в період перебудови нашого суспільства, дедалі більше утверджується у школі.

         М.І.Пирогов шанобливо ставився до вчителів і їх праці. "Учіння й поширення наукових істин я вважав за священнодійство і глибоко поважав справжніх наставників”. Гуманне ставлення вченого до педагогів поєднувалося з високою вимогливістю до них. Учитель, зазначав він, повинен постійно підвищувати свій науковий та методичний рівень, оволодівати педагогічною майстерністю, і сам був у цьому прикладом. Закликав опановувати наукові, літературні праці, всіляко заохочувати творчу активність.
Взагалі вчений вважав, що педагогами повинні бути люди, які мають до цього покликання.

Категория: Готуємось до виступів | Добавил: nsknsk (2011-01-28) | Автор: Мартинюк О. П.
Просмотров: 1357 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Пошук
Друзі сайту
Наші опитування
Чи потрібно оприлюднювати рейтингову успішність учнів школи?
1. Так, це гарна думка
2. Ні, це порушення прав людини
3. Так, мені цікаво порівняти успішність своєї дитини з іншими
4. Ні, я не хочу, аби всі бачили, як навчається моя дитина
5. Мені байдуже
Всього відповідей: 13